Можна згадати багато прикладів видатних відкриттів і
винаходів, зроблених нібито випадково, і навіть «випадковими» людьми. Але у
всіх випадках були потрібні знання і бажання вирішити проблему.
І
новий напрямок в медицині вперше в світі так само створено через випадок. Тепер
уже на воді.
Відпочиваючі
на березі Дніпровської затоки спостерігали, як людина явно дуже поважного віку
мчить за катером на водних лижах.
Як
завжди, знаходилися вболівальники – знавці, які стверджували, що саме цей
(називали якесь прізвище) був чемпіоном світу, Європи, переможцем ... видно, що
він зберіг форму і йому в такому віці дозволяють так «навантажуватись».
Вони
здивувалися б ще більше, якби дізналися, що, крім того, цей лижник регулярно
грає у великий теніс, плаває всіма стилями не менше кілометра майже кожен день,
любить альпінізм.
Втім,
а хто ж міг заборонити Почесному громадянину міста Києва, двічі Герою
Соціалістичної Праці, депутату Верховних Рад СРСР і УРСР академіку Борису Євгеновичу Патону користуватися
громадською дніпровською затокою? Та й затока ця знаходиться поблизу
знаменитого на весь світ суцільнозварного моста імені Є.О. Патона, побудованого
його батьком Євгеном Оскаровичем.
Борис
Євгенович Патон з 1953 року працював директором найбільшого в світі Інституту
електрозварювання і з 1962 року – президентом Національної академії наук
України. Працював щодня з 10-ї години в інституті (після ранкового плавання в басейні),
з 15-ї години до 21-ої – в академії, протягом нічного часу і вихідних днів
встигав переглянути, відредагувати, написати сотні сторінок.
Він
пам’ятав імена і прізвища, біографії і здібності тисяч людей, коментував і
уточнював безліч подій. Але про подію, через яку він не міг кататися на водних
лижах і грати у великий теніс, говорити не любив.
Сталося
це на тій самій затоці недільним літнім днем 1988 року. На віражі на великій
швидкості лижа «вивернулася» і Борис Євгенович впав у воду – серйозна травма
ноги і стегна. Була потрібна складна операція.
Уже
ввечері почесного члена багатьох академій і кавалера орденів багатьох
європейських країн чекали кращі зарубіжні клініки. Але Патон «відпустив»
урядовий літак і заявив, що операцію йому зроблять в нашій клініці.
Перше
питання знаменитого пацієнта після виходу з наркозу було майже професійним: «Як
впоралися із завданням? Що робили? »
Дізнавшись,
що йому зшивали рани кращими нитками, які можна буде незабаром видалити, Патон
раптом сказав: «Такі рани краще б зварювати».
Зрадівши,
що пацієнт в стані жартувати, головний хірург запитав: «А де ж взяти апарат,
моїм дачним добре зварювати залізо, чудово плавиться метал, але м’ясо, напевно,
буде пригорати?
–
Ви маєте рацію, дуга – це шість тисяч градусів, але ми придумаємо щось більш
підходяще, – пообіцяв Патон.
–
Але м’ясо спікається вже при невеликому нагріванні. З давніх часів
використовують коагуляцію для зупинки кровотечі. Але я так розумію, що
зварювання – це з’єднання, а при такій процедурі зростити або приростити не
вийде. Відомо, що для склеювання тканин і кісток розроблено багато сплавів, але
поки невдало, ось і продовжуємо зшивати. Можна скріплювати в деяких місцях
дужками, але метал погано впливає на живі тканини.
–
А як же штир, який Ви вставили в кістку? І шарнір? – поцікавився академік
–
З непоганих сплавів, але якби міцніше, як сталь. Але сталь – це залізо, і кров
– залізо.
–
Зрозуміло, що не годиться. А титан – абсолютно хімічно стійкий, легкий і майже
як залізо міцний ракетний сплав, – запропонував Патон.
–
Намагалися, і ми, і за кордоном. Поводиться як чужорідне тіло, не зрощується з
тканинами.– пояснив хірург.
–
Зробимо напилення на титан потрібним сплавом, таким, щоб зрощувався, як
потрібно, – пообіцяв Борис Євгенович.
На
подив лікарів, вже на наступний день Патон доручив заступнику, академіку Володимиру Костянтиновичу Лебедєву,
який відвідав його, включити в план «Ефективність пошукових робіт» «медичні»
проблеми.
Лікарі
могли і не знати, що в Інституті електрозварювання давно навчилися управляти
нагрівом металу і пластмас, що особисто Борис Євгенович вперше в світі розробив
імпульсну подачу струму, що для електронної техніки приварюють золоті дротики в
кілька разів тонші за людську волосину. Розробити і виплавити будь-який сплав,
напилити його було реально.
Таким обсягом знань мало хто володів у світі.
Так почалась ера медичного зварювання.
Далі буде ….
Джерело:
https://www.krainaz.org/ua/2016-03-04/603-welding-med
К.О. Корнієнко, Зварювання вторгається в надзвичайну галузь. Стаття. Науково-популярний журнал для юнацтва «Країна знань», №3-4, 2016
Коментарі
Дописати коментар